Метод Цан Цзє Як Продовження Китайської Каліграфії

Вивчення китайської мови завжди буде відрізнятися від вивчення будь-якої іншої іноземної хоча б внаслідок ієрогліфічного письма; останнє, доре́чі, має власний алфавіт, котрий ліг в основу методу Цан Цзє. Зв’язок слабо простежується, але існує. Подібною системою так званих чотирьох кутів послуговується і доволі відомий Великий Китайсько-Російський Словник у своєму вказівнику для пошуку ієрогліфів у всіх 3-х томах.

У Цан Цзє ієрогліф розбивається на умовні частини, кожна з котрих є, звичайно, простішою і може складати групу простих або складових ієрогліфів, або ж сама буде символом вводу методу. Достатньо глянути на комп’ютерну клавіатуру Цан Цзє, аби стало зрозуміло, про що йде мова. Так от, правила розбиття на такі групи майже ніколи не перечать правилам китайської каліграфії, а, навпаки, використовують останні.

На фоні пандемічної відмови від читання паперових книжок та вивчення письма і каліграфії китайськомовні освітні системи, хоча й не лише вони – японські, наприклад, теж, не збираються виключати каліграфію із переліку шкільних предметів. Це дуже важлива складова вивчення ієрогліфічної мови та засвоєння базових навичок каліграфії, котра важлива не лише для того, щоб гарно писати рукою, але й для того, аби закласти основу для вивчення методів вводу в майбутньому.

Автор цих рядків самостійно засвоїв правила китайського письма, що вивчає кожен китайський чи японський школяр, а потім вивчив метод Цан Цзє, аби мати змогу шукати в електронних словниках незнайомі ієрогліфи – знайомі ж нікому не потрібно шукати. Тому з перших рук можна підтвердити, що вивченню методу значною мірою допомога знання правил китайського письма та, якщо доступно, й правил китайської каліграфії.

Перший рівень засвоєння відбувається на прив’язуванні кодів методу вводу до конкретних елементів ієрогліфу, або клавіатури Цан Цзє: не існує натурального методу проекції ієрогліфа на клавіатуру; такі речі можуть запам’ятовуватися лише двома шляхами: фонетично, якщо ви вже знаєте китайську, тобто можете прочитати будь-який із потрібних вам ієрогліфів, або ж графічно, коли ви бачите ієрогліф, але можете не знати, як він читається. Цан Цзє – це про останній варіант, котрий між іншим є надто непривабливим навіть для більшості китайців, що надають перевагу фонетичним методам вводу.

Другий рівень стосується досить складних ієрогліфів, для котрих в Цан Цзє передбачено так звані правила спрощення та групування. В таких випадках користувачеві варто знати правила розбиття ієрогліфу на складові частини, котрі дуже легко в Цан Цзє складаються у групи спрощення: в Цан Цзє ієрогліф може мати у складі свого коду набору від однієї до п’яти літер, або так званих радикалів, що зображають на клавіатурі Цан Цзє. Іншими словами, ієрогліф будь-якої складності потрібно вмістити в максимум п’ять літер коду, тому без спрощення аж ніяк.

Третій рівень допомоги виникає сам собою, коли вже існує деякий досвід користування методом Цан Цзє, але швидкість сліпого набору ще незадовільна – десь менше ніж 60 знаків на хвилину. Ось тоді стають у нагоді знання з китайського письма, котрі визначають правила використання радикалів у чітко відповідних місцях – можна сказати кутах – ієрогліфів. Це допомога вивченню та запам’ятовуванню списків радикалів по кожній клавіші клавіатури, котра зазвичай збігається із латиницею або національною клавіатурою.

Наостанок можна згадати, що ієрогліф порівнюють із 方塊 [fāngkuài] квадратом; що прямо вказує на можливість умовного поділу ієрогліфу на складові частини із повторюваних радикалів, як клавіш на клавіатурі. Це не випадково, а значить потрібно цим користуватися у натуральний спосіб.